������ -x-

Перспективи розвитку

Основні технічні рішення

Модернізація системи буде здійснюватися по таких напрямках:

• перехід на платформу UNIX;
• впровадження інтернет інтранет-технологій;
• подальший розвиток розподіленої корпоративної мережі;
• аналіз та перехід на відкриті системи та інформаційні інтерфейси;
• розвиток системи телекомунікацій Реєстру;
• освоєння і використання штатних засобів;
• створення та впровадження системи менеджменту якості Реєстру;
• розвиток інформаційно-аналітичних засобів і використання даних Реєстру.

   

Таке радикальне вирішення, як перехід з платформи операційних систем Microsoft® на UNIX, дозволить досягти наступних переваг порівняно з поточним станом АІС:

• висока надійність й стабільність всієї системи в комплексі;
• висока захищеність від несанкціонованого доступу ззовні, який може привести до непередбачуваних наслідків аж до повної втрати накопиченої за багато років інформації;
• підвищена прогнозованість поведінки системи в нештатних ситуаціях (перевантаження системи, збої апаратної частини тощо);
• можливість вибору і використання безкоштовного програмного забезпечення з відкритим кодом;
• вирішення проблеми підтримки й супроводу програмно-апаратних комплексів на обласному і районному рівнях (оновлення операційної системи, всього комплексу програмного забезпечення, аналіз стану системи, виконання заходів з підтримки необхідного рівня інформаційної безпеки) із застосуванням віддаленого управління (на відміну від технологій Microsoft®, де передбачено тільки віддалений доступ) з одного центру по всій системі серверів розподіленої мережі в Україні;
• більш ефективне використання апаратних потужностей за рахунок високої оптимізації систем з відкритим кодом;
  
• полегшене впровадження комунікаційних технологій, оскільки всі технології з'єднання комп'ютерів в розподілені інформаційні системи з самого початку виникли і розвивалися в середовищі UNIX.

Впровадження інтернет інтранет-технологій
Застосування цієї групи технологій вирішить такі проблеми:

• оптимізація навантаження на засоби комунікацій між всіма складовими частинами системи: через мережу від клієнта на сервер надходять параметри запита, в зворотньому напрямку передається тільки та інформація, яка була запитана;
  перенесення навантаження при використанні запитів до АІС з комп'ютера клієнта на сервери;
• економія витрат часу та людських ресурсів на оновлення й підтримку клієнтської частини: на комп'ютері клієнта для роботи з АІС має бути встановлений тільки інтернет-броузер (Microsoft® Internet Explorer, Netscape® Navigator, Opera® тощо); програмне забезпечення доступу до баз даних знаходиться на веб-сервері, через який здійснюється доступ до баз даних через CGI (Common Gateway Interface);
• надійний захист і гнучке адміністрування прав і правил доступу до інформації;
• можливість автоматизованої актуалізації й синхронізації на регулярній основі всіх частин розподіленої бази даних АІС.

Подальший розвиток розподіленої корпоративної мережі.
Мають бути витримані такі принципи:

• перед придбанням активного мережевого обладнання необхідно проаналізувати поточний стан ринку, перспективи модернізації придбаного обладнання шляхом нарощування потужності без повної заміни обладнання, наявність вбудованих засобів інформаційної безпеки достатнього рівня та ефективності;
• для побудови сучасної системи телекомунікацій, яка має забезпечити потреби розподіленої АІС в надійному та оперативному передаванні інформації й наданні сучасних сервісів в мережі, як то електронна пошта на базі протоколів POP3/IMAP, доступ до Інтернет, галузеві бази даних та інше, необхідно придбати постійні виділені канали зв'язку пропускною спроможністю від 128Кб/с з можливістю подальшого розширення каналу по мірі зростання навантаження між вузлами мережі;
• попередньо має бути виконаний ескізний проект телекомунікаційної мережі з метою оптимізації потоків та скорочення стартових та експлуатаційних витрат;
• має бути створений єдиний підрозділ керування мережею в УЦІТ та НР.

Аналіз та перехід на відкриті системи та інформаційні інтерфейси.
Мають бути витримані такі принципи:

• використання програмного забезпечення з відкритим кодом;
• відповідність стандартам ANSI SQL для СКБД;
• надійність, стабільність в роботі, запас потужності для подальшого розвитку системи;
• зрілість системи - присутність на ринку технологій впродовж не менше чотирьох років;
• наявність підтримки та постійний розвиток платформи розробником;
• підтримка основних інтерфейсів доступу до даних (CGI, PHP, Perl), можливість написання додаткових модулів мовами програмування C, C<<, Fortran, Pascal тощо;
• можливість перенесення та інтегрування створеного програмного забезпечення та накопичених даних під різні реалізації операційних систем UNIX (BSD, AIX, HP UX, Solaris, Linux та інші);
• наявність технологій реплікації даних в розподіленій системі.

Розвиток системи телекомунікацій Реєстру.
Розвиток системи телекомунікацій Реєстру полягає у забезпеченні доступу з боку МНС України до інформаційного простору галузі охорони здоров'я, підтримуваного відомчою корпоративною комп'ютерною мережею HealthNet.
Ця система електронної пошти побудована на основі стандартів і технологій мережі FidoNet і являє собою розподілену комп'ютерну мережу, забезпечуючи обмін повідомленнями електронної пошти між комунікаційними серверами організацій і установ системи охорони здоров'я України.
Незважаючи на всі позитивні якості, продемонстровані мережею HealtNet протягом майже десяти років експлуатації, на сьогодні вона вже морально і фізично застаріла і не може задовольнити потреби передавання зростаючих обсягів інформації й надання нових інформаційних сервісів усім установам і організаціям галузі. Таким чином, назріла необхідність модернізації й розширення мережі зі збереженням, наскільки це можливо, накопичених інформаційних ресурсів і кадрового потенціалу.

Розвиток мережі HealthNet передбачається здійснювати по нижченаведених напрямках:

1. Впровадження серверів електронної пошти на платформі UNIX
Впровадження серверів електронної пошти на платформі UNIX дозволить безболісно провести перехід усіх учасників мережі на нові протоколи обміну поштовими повідомленнями, оскільки під керуванням операційної системи UNIX підтримуються технології FidoNet (які в даний час використовуються всіма абонентами), протоколи UUCP для абонентів із застарілими комп'ютерами (класу XT, 286, 386, 486) і телефонними лініями низької якості, і POP3/IMAP/SMTP (основна група протоколів, застосовуваних сьогодні в Інтернет). Усі ці поштові протоколи будуть працювати на одному сервері, забезпечуючи прозоре пересилання інформації незалежно від способу зв'язку.
2. Розробка і впровадження корпоративного Web-сервера Реєстру
Корпоративний сервер повинний бути відкритий для керованого доступу (з обов'язковою реєстрацією - ім'я й пароль) тільки організаціям і установам Реєстру. На сервері повинні регулярно публікуватися документи довідково-інформаційного характеру, інша службова інформація. Повинен бути організований доступ до баз даних Реєстру.
3. Розробка й упровадження загального сервера баз даних Реєстру
На загальному сервері БД Реєстру буде працювати система керування базами даних (СКБД) і надавати доступ до упорядкованих масивів інформації через web-сервери.
4. Створення системи безпеки
У структуру Реєстру повинен бути включений окремий сервер чи група серверів, що виконують функції протидії спробам несанкціонованого доступу або пошкодження чи навіть знищення інформації в мережах і на серверах Реєстру, а також оптимізації навантаження на зовнішні канали зв'язку.
5. Організація потужних каналів зв'язку з Інтернет
Питання забезпечення Реєстру потужними каналами зв'язку з Інтернет вирішується придбанням потужних маршрутизаторів і каналоутворюючого устаткування, з огляду на майбутню потребу в розширенні пропускної здатності цих каналів. Обов'язкова наявність одного основного і мінімум двох резервних каналів через різних провайдерів.
6. Модернізація регіональних вузлів
У великих обласних центрах, де є достатній кадровий потенціал, треба впровадити поштові, web і proxy сервери, щоб вони стали регіональними центрами інформаційного обміну й обслуговували установи й організації Реєстру у регіонах.
7. Придбання та впровадження постійних каналів зв'язку між центром і регіональними вузлами
Це необхідна умова для побудови корпоративної мережі на основі технологій Інтернет і поступове відмовлення від використання міжміського телефонного зв'язку з регіонами, що дозволить забезпечити реально швидкий обмін інформацією між центром і регіонами і впровадити нові види сервісів у галузі. При проектуванні топології з'єднань обов'язкова наявність надлишкових каналів для забезпечення безперебійного пересилання оперативних даних.

Освоєння і використання штатних засобів
Мають бути освоєні і використані такі штатні засоби, як операційні системи (ОС), СУБД, активне мережеве та каналостворююче обладнання, методи та засоби ведення протоколів роботи, аналізу та керування системами, засоби розробки, програмне забезпечення спеціального призначення тощо.

Розвиток інформаційно-аналітичних засобів і використання даних Реєстру.
Дані, що містяться у Реєстрі - це джерело для проведення наукових досліджень, аналізу, прийняття рішень тощо.
Більш ефективне використання даних Реєстру можливе лише за умови розвитку його інформаційно-аналітичних засобів, що включають типові запити, вибірки тощо.
Інформаційно-аналітичні роботи виконуються на основі інформації, що накопичена у системі, за запитами державних установ та наукових закладів для проведення ними довгострокового контролю, оцінки та прогнозування стану здоров'я постраждалих та медико-демографічної ситуації.

Створення та впровадження системи менеджменту якості Реєстру.
Указ Президента України від 23 лютого 2001 р. № 113 'Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції' визначає як один з найпріоритетніших напрямків розвитку держави створення та впровадження на підприємствах та в організаціях України систем менеджменту якості (СМЯ) у відповідності з Міжнародними стандартами ISO серії 9000: 2000.
СМЯ призначені для упорядкування діяльності підприємств за рахунок систематичного підвищення якості процесів, що реалізуються цими підприємствами. Система вимог Міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 створює належні умови для побудови на підприємстві (в організації) ефективних механізмів безперервного самоудосконалення.
Враховуючи масштаб і призначення Реєстру на виконання положень вищеназваного Указу Президента України та з метою підвищення якості функціонування Реєстру, ставиться завдання створення та впровадження СМЯ Реєстру.

Загальна схема побудови розподіленої АІС Реєстру наведена на мал. 1.
Інфраструктура Центру розробки та експлуатації АІС Реєстру (УЦІТ та НР) наведена на мал. 2.
Інфраструктура Центру телекомунікацій УЦІТ та НР наведена на мал. 3.
Інфраструктура Регіонального центру АІС Реєстру наведена на мал. 4.

Рішення по взаємозв'язку модернізованої системи зі суміжними системами, забезпеченню їх сумісності
рішення по режимах функціонування, діагностуванню роботи модернізованої системи;
рішення по чисельності, кваліфікації і функціям персоналу модернізованої системи, режимах його роботи, порядку взаємодії;
зведення про забезпечення заданих в технічному завданні (ТЗ) споживчих характеристик модернізованої системи (підсистем), що визначають її якість;
склад функцій, комплексів задач (задач) що реалізовуються модернізованою системою (підсистемою);
рішення по комплексу технічних засобів, його розміщенню на об'єкті;
рішення по складу інформації, об'єму, способам її організації, видам машинних носіїв, вхідним і вихідним документам і повідомленням, послідовності обробки інформації і іншим компонентам;
рішення по складу програмних засобів, мовам діяльності, алгоритмам процедур і операцій і методам їх реалізації.
У розділі можуть приводитися у вигляді ілюстрацій інші документи, які допускається включати по ГОСТ 34.201.

������ -x-

Організаційна структура Державного реєстру

ДРУ Мінздраву України являє собою:

• систему виявлення, збору, експертизи, збереження на магнітних носіях, автоматизованої обробки й аналізу інформації про стан здоров'я, дозове навантаження, медичне забезпечення осіб, що підпали під радіаційний вплив аварії на ЧАЕС;
  
• інформаційну базу для розробки заходів, спрямованих на збереження здоров'я і проведення наукових і соціологічних досліджень.

До характерних рис ДРУ як складної організаційно-програмно-технічної системи відносяться:

• довгостроковість (безстроковість) збереження інформації, що припускає можливість розширення, зміни обсягу інформації;
• необхідність використання надійних і сумісних програмних і технічних засобів;
  
• значний обсяг інформації, що підлягає тривалому збереженню;
  
• наявність вагомих передумов щодо гарантій вірогідності, повноти, надійності і захищеності інформації, що зберігається в Реєстрі;
• оперативна її обробка і видача отриманих результатів з урахуванням усього комплексу факторів, характерних для ЧК.
  

При створенні ДРУ МЗ України врахован досвід, накопичений при формуванні Республіканського розподіленого реєстру 1986-1990 р. і організаційні підходи, визначені наказом № 190 Мінздраву України від 30.11.1990 р., збережена інформаційна база і 3-рівневий розподілений характер ДРУ.
Гарантією успішного функціонування ДРУ є чітка реалізація системно-технологічного, предметного й організаційно-методичного аспектів його діяльності, що забезпечується злагодженою системою керування функціонально взаємозалежними організаційними структурами.
В організаційному плані структура керування реєстром представлена відповідно Мінздравом і НЦРМ АМН України; Управлінням / відділом охорони здоров'я області й обласною лікарнею; центральною районною та міською лікарнями.
Як велика і складна інформаційна структура ДРУ поєднує в собі системи введення-виведення даних, системи керування базами даних, локальні обчислювальні мережі та засоби телекомунікації.
Основними компонентами інформаційної структури керування ДРУ є Український центр інформаційних технологій і Національного реєстру МЗ України ; відділи АСУ облуправління, відділи охорони здоров'я, оргметодвідділи, відділення статистики; обчислювальні центри центральних районних (ЦРЛ) і міських (ЦМЛ) лікарень; оргметодкабінети, кабінети медичної статистики.
Функціонування ДРУ Мінздраву України як єдиної 3-рівневої інформаційної розподіленої системи забезпечується на рівні району - центральною районною лікарнею, області - обласною лікарнею; держави - Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідальними за ведення Реєстра поcтраждалих внаслідок ЧК є:

• у цілому по Україні - Міністерство охорони здоров'я України, при якому створена Координаційна міжвідомча Рада;
  
• на обласному і районному рівнях - управління охорони здоров'я державної адміністрації області.
  
• Кабінет міністрів, Міністерство охорони здоров'я; соціального забезпечення; вищої освіти України; державні, громадські організації; виконавчі комітети міських Рад народних депутатів курирують:
  
• упровадження системи радіаційно-екологічного, медико-генетичного, медико-демографічного й епідеміологічного моніторингу на території України;
  
• організацію щорічного медичного обстеження і санаторно-курортного лікування постраждалих внаслідок ЧК;
  
• створення спеціалізованих центрів для обстеження, лікування, соціально-психологічної реабілітації і профорієнтації постраждалих.

• обліку осіб, що підлягають включенню в ДРУ;
  
• повноти і вірогідності анкетної, медико-дозиметричної і клініко-епідеміологічної інформації про постраждалих;
  
• методичного, матеріально-технічного і метрологічного забезпечення спостережень осіб, що знаходяться на обліку в ДРУ;
  
• схеми обстеження постраждалих, кадрового забезпечення і компетентності осіб, що здійснюють медичне обслуговування включених у ДРУ;
  
• обліку, обробки і представлення результатів щорічних медичних оглядів постраждалих.

Для викорінювання наявних недоліків ведеться постійна робота на рівні уряду, профільних міністерств і відомств, науково-дослідних і лікувально-профілактичних закладів.
Зокрема, для забезпечення успішного функціонування ДРУ видана Постанова Кабінету Міністрів України від 9.06.97 р. № 571, розроблений ряд концептуально-методичних документів, у числі яких Концепція ДРУ постраждалих внаслідок ЧК, Положення про Державний (Національний) реєстр України громадян, що постраждали внаслідок ЧК, методичні документи 5 найменувань, протоколи узгодження первинних вхідних документів НРУ і ряду спеціалізованих наукових програм.
Внесено доповнення й уточнення в реєстраційні документи на постраждалих, що враховують положення останніх профільних законодавчих і нормативних актів, сучасні представлення про медичні наслідки ЧК.
Запропоновано доступні і досить ефективні способи верифікації зведень про постраждалих за допомогою методів логічного і математичного контролю.
Проводиться робота з модифікації програмно-математичного забезпечення, створенню більш надійної системи логічного контролю інформаційної підтримки Реєстра.
Сформовано Інформаційний бюлетень ДРУ, що містить верифіковані зведення про постраждалих за 1986-2000 р., порівняні з показниками статистичних довідників Мінздраву України.
Відповідно до Закону України ' Про внесення змін до Закону України 'Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи' від 1.07.1992 р., створення системи ДРУ планується здійснювати поетапно, поступово охоплюючи обліком у ДРУ всі контингенти постраждалих у результаті даних і знань, об'єднаних ЧК.
У завершеному виді ДРУ буде являти собою глобальну цілісну 3-рівневу розподілену систему, що:

• є сукупністю інформаційно-обчислювальних центрів, об'єднаних автоматизованою системою зв'язку;
• охоплює всю територію України й забезпечує оперативний обмін інформацією між районами, областями, НДІ і центральними органами охорони здоров'я;
  
• отримує вхідні дані з мережних вузлів, локалізованих у різних регіонах, і поставляє їм вихідну інформацію;
  
• забезпечує доступ усіх користувачів до даних, що зберігаються в Регістрі, і надає можливість застосування нових інформаційних технологій.
  

������ -x-

Автоматизована інформаційна система

АІС Реєстру має розподілену 3-рівневу структуру:
На районному рівні - у ЦРЛ (центральних районних лікарнях) впроваджуються автоматизовані робочі місця реєстраторів для введення, контролю та нагромадження даних довгострокового медичного моніторингу і проведення первинної реєстрації постраждалих.
На обласному рівні, завдяки локальним мережам персональних комп'ютерів, створюються бази даних обласного рівня, призначені для нагромадження, верифікації і збереження результатів медичного спостереження й обліку постраждалих.
На державному рівні завершується формування Центрального банку даних Мінздраву України, відомчих банків даних (у тому числі медичного реєстру військовослужбовців) і спеціалізованих клініко-епідеміологічних підреєстрів.
Успішна взаємодія всіх організаційних рівнів і ланок ДРУ надасть надійну інформаційну основу для розробки заходів щодо мінімізації наслідків ЧК, своєчасному й ефективному наданню лікувально-профілактичної допомоги потерпілим.

������ -x-

Статут

1.1. Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру (УЦІТ та НР) Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України є головним науково-виробничим підприємством галузі по координації та виконанню робіт з інформатизації охорони здоров'я в Україні, створенню сучасних інформаційних технологій і прикладних медико-математичних моделей, які забезпечують вирішення проблем організації та керування охорони здоров'я.
1.2. УЦІТ та МР створено наказом МОЗ України від 22 червня 1992 р. № 103.
1.3. УЦІТ та ИР є самостійною госпрозрахунковою державною установою, яка підпорядкована МОЗ України.
1.4. УЦІТ та ИР е правонаступником Республіканського Інформаційно-обчислювального центру МОЗ України.
1.5. УЦІТ та НР здійснює свою діяльність на підставі Закону України 'Про підприємства в Україні', інших законів України, постанов уряду, наказів і розпоряджень МОЗ України.
1.6. УЦІТ та НР діє у відповідності з замовленнями МОЗ України і договорами, що укладаються зі споживачами науково-технічної продукції (робіт, послуг), як з державними органами, так і з іншими організаціями І суб'єктами господарювання та замовниками, в тому числі за межами України.
При укладанні договорів і угод УЦІТ та НР надає перевагу замовленням МОЗ України.
1.7. Місце знаходження: УЦІТ та НР - 252115 м. Київ, вул. Крамского, 21.

2. Головні цілі і напрямки діяльності

2.1. Головні напрямки діяльності УЦІТ та НР:

• реалізація Програми інформатизації охорони здоров'я на основі комп'ютерних систем, національних, регіональних і локальних мереж, ЕОМ, банків даних і банків знань;
• забезпечення державного рівня управління Державним реєстром України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Реєстр) на виконання ст. 16 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи'' і згідно з 'Положенням про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи', затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 571, та включеним Міністерством юстиції України до Єдиного державного реєстру нормативних актів 17 червня 1997 р. № 2564 (реєстраційний код 1021/1997);
• розробка, впровадження та експлуатація автоматизованої інформаційної системи (АІС) Реєстру;
  аналіз стану і прогноз напрямків, координація розробок та запровадження АІС в установах та закладах МОЗ України;
• розробка автоматизованої системи моделювання та інформаційного обслуговування МОЗ України в умовах ринкової економіки та державної незалежності на основі сучасних інформаційних технологій;
• розробка проектів стандартів, протоколів і угод в галузі інформатизації охорони здоров'я України;
  дослідження в галузі створення експертних систем та їх інтеграції з діючими системами обробки інформації;
• участь у розробці і веденні державної програми підтримки інформатизації;
  підготовка проектів законодавчих актів, розпорядчих документів МОЗ України, що забезпечують режим найбільшого сприяння інформатизації галузі;
• проведення науково-технічної експертизи науково-технічних проектів і розробок в галузі інформатизації охорони здоров'я, ліцензування програмного забезпечення;
• експлуатація комп'ютерних систем, що обслуговують МОЗ України

������ -x-

Законодавча база

Державний реєстр України (ДРУ) було створено у 1992 році відповідно до статті 16 Закону України 'Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок ЧК' .
Діяльність Державного реєстру регламентує 'Положення про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 571 '.
МОЗ затверджує перелік організацій, установ і закладів, які забезпечують реалізацію мети і головних завдань Державного реєстру.
Ведення і фінансування діяльності Державного реєстру координує МНС.
Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації передають до Державного реєстру повну і вичерпну інформацію щодо медичних, дозиметричних і соціальних даних осіб, визначених статтями 10, 11, 27 Закону, для включення її до банку даних.
Організацію та ведення Державного реєстру в цілому, вдосконалення його функціонування на всіх рівнях управління та використання накопиченої інформації забезпечує Український центр інформаційних технологій та Національного Реєстру МОЗ.